Квітень 2026

20—26 квітня

Документ

Коментар

Особова картка держслужбовця зазнала змін

Нова система перевірок підприємців, — діятиме Закон

Закон України

«Про основні засади державного нагляду (контролю»

від 08.04.2026 № 4840-ІХ

Набрав чинності з 24.04.2026

Окремі положення діятимуть після припинення / скасування воєнного стану

Реформували механізм державного нагляду: прозорий аудит допоможе бізнесу зменшити кількість перевірок і штрафів.

Докладніше >> 22 квітня 2026 року Президент підписав Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю)» від 08.04.2026 № 4840-ІХ (далі — Закон).

Ключові новації:

• перехід до ризик-орієнтованої моделі. Закон передбачає відхід від каральної системи контролю та гармонізацію процедур із європейськими стандартами;
• класифікація бізнесу за рівнями ризику. Підприємства поділятимуть на три категорії — високого, середнього та незначного ризику. Від цього залежатиме частота перевірок — від разу на рік до разу на п’ять років;
• інститут незалежного аудиту. Бізнес зможе самостійно ініціювати аудит, щоб виправити порушення. Якщо це зробили до планової перевірки, санкції не застосовуватимуть;
• стимули для зменшення тиску. Позитивний аудит або страхування відповідальності за шкоду довкіллю чи третім особам дасть змогу проводити перевірки рідше;
• судовий порядок зупинення діяльності. Припинити роботу підприємства можна буде виключно через суд і лише у випадках прямої загрози життю, здоров’ю людей або екології;
• прозорість і цифровізація. Закон впроваджує єдину інформаційну систему з рейтингами ризику, а органи нагляду щороку публікуватимуть звіти про виконання планів перевірок.

Захист прав підприємців стає центральним елементом реформи:

• безоплатні державні консультації матимуть юридичну силу під час спорів;
• рішення наглядових органів оскаржуватимуть у суді. Збитки, завдані незаконними діями, відшкодовуватимуть із бюджету;
• інспектори нестимуть дисциплінарну відповідальність за систематичні порушення.

ДО ТЕМИ

КМУ розширив перелік підстав для позапланових перевірок

13—19 квітня

Нові повноваження Національного агентства кваліфікацій

Постанова КМУ 

«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р. № 1029» 

від 08.04.2026 № 460 

Діє з 11.04.2026 

Затвердили нову редакцію статуту Національного агентства кваліфікацій. Тепер агентство, серед інших повноважень: 

·      моніторить діяльність кваліфікаційних центрів, призупиняє дію або анульовує сертифікати про акредитацію кваліфікаційних центрів;

·      бере участь у функціонуванні зовнішньої системи забезпечення якості профосвіти;

·      розробляє методику розрахунку вартості оцінювання результатів навчання здобувачів профосвіти кваліфікаційними центрами та подає її на затвердження КМУ.

Докладніше >> Із 11 квітня 2026 року діє постанова КМУ від 08.04.2026 № 460, яка внесла зміни до постанови КМУ «Деякі питання Національного агентства кваліфікацій» від 05.12.2018 № 1029. Статут Національного агентства кваліфікацій (далі — Агентство) виклали в новій редакції.

Відтепер Агентство, серед інших повноважень:

• моніторить діяльність кваліфікаційних центрів, призупиняє дію або анульовує сертифікати про акредитацію кваліфікаційних центрів;
• бере участь у функціонуванні зовнішньої системи забезпечення якості профосвіти;
• розробляє методику розрахунку вартості оцінювання результатів навчання здобувачів профосвіти кваліфікаційними центрами та подає її на затвердження КМУ.

Також передбачили можливість використовувати майно, передане Агентству на праві узуфрукта державного майна, відповідно до вимог законодавства. Інші положення статуту залишили без змін.

ДО ТЕМИ

Діє Закон, що вдосконалює систему кваліфікацій 

Нові правила розрахунку нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю

Постанова КМУ  

«Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» 

від 01.04.2026 № 490 

Набрала чинності з 16.04.2026 

Діє з 01.01.2026 

Середньооблікову кількість працівників для розрахунку планового показника нормативу можна зменшити професіями з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та подвійним зарахуванням за наявності певних хвороб.

Докладніше >>

Середньооблікову кількість працівників для розрахунку планового показника нормативу можна зменшити професіями з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та подвійним зарахуванням за наявності певних хвороб.

КМУ оприлюднив постанову «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» від 01.04.2026 № 490 (далі — Постанова № 490). Документ ухвалили, щоб виконати частину десяту та чотирнадцяту статті 18-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII. 

Постанова № 490 затверджує: 

• Порядок зарахування роботодавцем до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами (далі — Порядок); 

• Перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — Перелік робіт). 

Порядок встановлює, що одну працевлаштовану особу можуть зараховувати за два робочі місця нормативу (далі — подвійне зарахування), якщо вона належить до визначених категорій, зокрема осіб з інвалідністю: 

• І групи — незалежно від причин встановлення; 

• ІІ групи з порушенням зору або психічними розладами. Умова — наявність відповідних діагнозів, які визначили в додатку до Порядку. Додаток містить перелік хвороб відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я» (далі — Перелік хвороб). 

Водночас подвійне зарахування застосовують лише тоді, коли в особи з інвалідністю немає протипоказань. Перелік медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (р обіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих, КМУ затвердив постановою від 10.05.2022 № 577. 

Крім того, роботодавець має право застосувати подвійне зарахування, якщо дотримає певних умов, зокрема коли особа з інвалідністю: 

• працює на підставі трудового договору / контракту або на інших умовах найманої праці / служби / стажування та отримує зарплату. Цивільно-правові договори не враховуються; 

• отримує зарплату за повністю відпрацьований місяць у розмірі, що перевищує мінімальну зарплату за нормальної тривалості робочого часу, або коли через заходи розумного пристосування його тривалість скорочена або неповна. 

Якщо вимоги не дотримані — працевлаштування особи з інвалідністю не зараховують до виконання нормативу в обліковому періоді.  

Якщо особа з інвалідністю втрачає статус або змінює групу інвалідності так, що подвійного зарахування більше не застосовують, — роботодавець втрачає право на таке подвійне зарахування з наступного кварталу після того, у якому йому стало відомо про зміни. 

Для того щоб застосувати подвійне зарахування, роботодавець повинен мати підтвердні документи, зокрема: 

• виписки або довідки МСЕК, що видані до 1 січня 2025 року;  

• витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;  

• індивідуальну програму реабілітації;  

• для осіб з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору або психічними розладами — один з документів, який містить основний діагноз, що дає право на подвійне зарахування. 

Перелік робіт передбачає, що під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не включають штатних одиниць:  

1) зі шкідливими або небезпечними умовами праці, якщо за результатами атестації робочих місць відповідно до гігієнічної класифікації праці вони віднесені до — 

·                    3 класу — шкідливі, важкі або напружені умови праці; 

·                    4 класу — небезпечні умови праці;

2) що пов’язані з роботами підвищеної небезпеки, на які роботодавець — 

·      отримав дозвіл (дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію відповідного обладнання); 

·      або зареєстрував декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці; 

3) що пов’язані з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, зокрема — 

·      служба на посадах рядового та начальницького складу або на посадах зі спеціальними званнями; 

·      діяльність у сфері оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; 

·      військова служба. 

Для підприємств залізничного транспорту, електроенергетики та суб’єктів охоронної діяльності враховують спеціальні закони. 

Постанова № 490 набрала чинності 16 квітня 2026 року, але застосовуємо її з 1 січня 2026 року. Тож кадровики мають переглянути підходи до обліку нормативу, перевірити документи працівників, щоб коректно застосовувати механізм подвійного зарахування вже з початку 2026 року.

ДО ТЕМИ

Як рахувати облікову і середньооблікову кількість працівників 

КМУ ухвалив підзаконні акти для розрахунку нормативу працевлаштованих осіб з інвалідністю 

6—12 квітня

Студентам змінили військову підготовку, — діє Закон  

Закон України  

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань підготовки громадян до національного спротиву»  

від 25.03.2026 № 4826-IX 

Діє з 12.04.2026 

Базову загальновійськову підготовку замінили на системну підготовку до національного спротиву. 

Чоловіки до 60 років зможуть вперше вступити на держслужбу, якщо пройшли:  

·      військову службу або службу у військовому резерві;  

·      службу в органах, які виконують функції із забезпечення національної безпеки і оборони держави;  

·      військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу.  

Докладніше >> 10 квітня 2026 року Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань підготовки громадян до національного спротиву» (законопроєкт від 04.06.2025 № 13347; далі — Закон).

Закон:

• замінює базову загальновійськову підготовку для студентів на системну підготовку до національного спротиву;
• змінює обмеження вступу на державну службу вперше.

Підготовку громадян України до національного спротиву для здобувачів фахової передвищої, вищої освіти за денною або дуальною формою розпочнуть із 1 жовтня 2026 року.

Чоловіки до 60 років зможуть вперше вступити на державну службу, якщо пройшли:

• військову службу або службу у військовому резерві;
• службу в органах, які виконують функції із забезпечення національної безпеки й оборони держави;
• військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу.

КМУ протягом шести місяців із дня набрання чинності Законом має:

• ухвалити нормативно-правові акти, щоб реалізувати вимоги Закону;
• узгодити свої нормативно-правові акти із Законом.

Закон набув чинності 12 квітня 2026 року.

ДО ТЕМИ

Базова військова служба

 Робота для 50+: нова модель підбору кадрів від КМУ 

Постанова КМУ  

«Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо сприяння працевлаштуванню осіб дорослого віку «Досвід має значення» 

від 01.04.2026 № 420 

Діє з 10.04.2026 

Визначили комплекс заходів, які допоможуть особам віком від 50 років знайти роботу або повернутися до активної професійної діяльності, сформувати навички ефективної самопрезентації на ринку праці та підвищити рівень ключових і професійних компетентностей.  

Докладніше >> Порядок «Досвід має значення» змінює підходи до підбору персоналу, взаємодії зі службою зайнятості й оцінювання кандидатів віком від 50 років

1 квітня 2026 року КМУ постановою № 420 затвердив Порядок здійснення заходів щодо сприяння працевлаштуванню осіб дорослого віку «Досвід має значення» (далі — Порядок). Документ визначає комплекс заходів, які допоможуть особам віком від 50 років знайти роботу або повернутися до активної професійної діяльності, сформувати навички ефективної самопрезентації на ринку праці та підвищити рівень ключових і професійних компетентностей.

Взяти участь можуть:

• особи дорослого віку — від 50 років;
• роботодавці, які мають потребу в працівниках та готові долучатися до відбору кандидатів.

Заявки подаватимуть через регіональні центри зайнятості (далі — ЦЗ) або онлайн за технічної можливості, зокрема через Портал Дія.

Основні обов’язки ЦЗ:

• формувати базу вакансій;
• підбирати кандидатів під потреби роботодавців;
• організовувати навчання з ключових компетентностей. Строк навчання — до трьох місяців;
• проводити кар’єрні консультації;
• забезпечувати проведення співбесід і практичне стажування. Короткі співбесіди з роботодавцями — до 15 хвилин, фокус на ключових компетентностях. Набуття практичних навичок безпосередньо на підприємствах — до 10 робочих днів;
• надавати підтримку, якщо роботодавець відмовить у працевлаштуванні;
• аналізувати рівень зайнятості осіб 50+ та щокварталу передавати дані до Мінекономіки.

Отже, частину підбору кандидатів фактично робитиме ЦЗ, за потреби — навчатиме.

Роботодавець / уповноважена роботодавцем особа повинна оперативно реагувати на запропонованих кандидатів, проводити короткі співбесіди, інформувати ЦЗ про результати співбесід: про працевлаштування або причини відмови. Форму такого інформування розмістять на офіційному вебсайті Державного центру зайнятості. Тож кадровики отримають додатковий потік кандидатів віком 50+.

Нагадаємо, що стаття 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI містить перелік категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. До такої категорії належать зокрема особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV залишилося 10 і менше років. Крім того, роботодавці, які працевлаштують таку особу за направленням ЦЗ, можуть отримати компенсаційні виплати.

ДО ТЕМИ

Як скласти ідеальне резюме — практичні поради 

Як інформувати про вакансії за формою № 3-ПН 

Компенсації за працевлаштування зареєстрованих безробітних за направленням центру зайнятості 

Скасували вимоги до мінімального стажу для роботи на сільгосптехніці

Постанова КМУ 

«Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. №217» 

від 06.04.2026 № 446 

Діє з 07.04.2026 

Керувати окремими видами сільгосптехніки без посвідчення тракториста-машиніста дозволили водіям з посвідченнями на керування вантажівками, автобусами та мікроавтобусами (категорії С1, С, D1, D) зі стажем до трьох років.   

Докладніше >> КМУ постановою від 06.04.2026 № 446 вніс зміну до постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» від 02.04.1994 № 217.

Відтепер керувати окремими видами сільськогосподарської техніки без посвідчення тракториста-машиніста можуть водії з посвідченнями на керування вантажівками, автобусами та мікроавтобусами (категорії С1, С, D1, D) зі стажем до трьох років. Мова про машини категорій А1, А2, В1, В2, В3: трактори, самохідні зерно- і кукурудзозбиральні машини, самохідні машини для збирання коренеплодів, картоплі, овочів, фруктів і ягід тощо.

Норма діє під час воєнного стану та протягом 90 днів після того, як його припинять або скасують.

ДО ТЕМИ

Уряд дозволив водіям вантажівок і автобусів тимчасово керувати сільгосптехнікою без окремого посвідчення  

Час простою та призупинення дії договорів компенсує держава 

Постанова КМУ 

«Деякі питання надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори» 

від 01.04.2026 № 449 

Діє з 08.04.2026 

Державна підтримка роботодавців за програмою «Точка опори» спрямована зберегти робочі місця на підприємствах, які зазнали втрат внаслідок збройної агресії рф після 1 січня 2026 року.  

Допомогу надають:  

·      на строк до трьох місяців із можливістю  продовжити до шести місяців;   

·      у розмірі не більше ніж дві мінімальні зарплати — до 17,3 тис. грн.  

Докладніше >> Програма «Точка опори» дає можливість роботодавцям отримати часткову компенсацію витрат на оплату праці та ЄСВ за працівників, які працювали від пів року.

8 квітня 2026 року набрав чинності Порядок надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори», затверджений постановою КМУ від 01.04.2026 № 449 (далі — програма «Точка опори»). Державна підтримка роботодавців за програмою «Точка опори» спрямована зберегти робочі місця на підприємствах, які зазнали втрат унаслідок збройної агресії рф після 1 січня 2026 року. Програму реалізовують Мінекономіки та Державна служба зайнятості України. Фінансують її коштом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Допомогу надають:

• на строк до трьох місяців із можливістю продовжити до шести місяців;
• у розмірі не більше ніж дві мінімальні зарплати — до 17,3 тис. грн.

Отримати компенсацію можуть роботодавці:

• які провадять діяльність щонайменше шість місяців;
• не мають заборгованості із зарплати та податків;
• не перебувають у стані банкрутства чи ліквідації;
• не є бюджетними установами;
• мають підтверджене пошкодження або знищення майна через бойові дії після 1 січня 2026 року;
• оформили простій або призупинили дію трудових договорів;
• планують відновити діяльність. Виняток — підприємства на тимчасово окупованих територіях.

Працівників, які перебувають у простої або з якими призупинили дію трудового договору, можуть залучати до суспільно корисних робіт, якщо немає медичних протипоказань.

Подати заявку на участь у програмі «Точка опори» можна через:

• центри зайнятості;
• Портал Дія, коли реалізують таку можливість.

Рішення про компенсацію ухвалять протягом 10 роб. дн.

Роботодавець має подати документи не пізніше ніж через 90 к. дн. із моменту, коли виникли підстави для компенсації. До заяви додають кадрові та фінансові документи, зокрема про підтвердження пошкодження майна, і план відновлення діяльності.

ДО ТЕМИ

Простій під час воєнного стану 

Призупинення трудових договорів на воєнний час 

Спростили механізм відстрочки для молодих контрактників

Постанова КМУ 

«Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»  

від 08.04.2026 № 467 

Діє з 11.04.2026 

Щоб оформити відстрочку:  

·      громадяни — особисто звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) за місцем обліку з заявою на ім’я його керівника. Додають до заяви документ про проходження військової служби за контрактом та підставу звільнення;  

·      ТЦК — обов’язково реєструють заяву протягом одного робочого дня та вносять інформацію про відстрочку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів протягом трьох робочих днів.  

Відстрочка автоматично відображатиметься в електронному військово-обліковому документі.  

Докладніше >> Громадяни віком від 18 до 25 років, які пройшли річну службу за контрактом, матимуть змогу оформити відстрочку на рік

ВРУ передбачила новий тип відстрочки для контрактників (Закон України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян» від 11.02.2026 № 4782-ІХ).

Оформити відстрочку від мобілізації можуть громадяни віком від 18 до 25 років, які уклали контракт із Силами оборони строком на один рік, повністю його завершили і звільнилися зі служби. Строк дії відстрочки — 12 місяців із дня звільнення. Протягом 2026 року призов можливий лише за згодою громадянина.

Практичну реалізацію змін КМУ забезпечив постановою «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 08.04.2026 № 467. Для того щоб оформити відстрочку:

• громадяни — особисто звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК) за місцем обліку із заявою на ім’я його керівника. До заяви додають документ про проходження військової служби за контрактом та підставу звільнення;
• ТЦК — обов’язково реєструють заяву протягом одного робочого дня та вносять інформацію про відстрочку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів протягом трьох робочих днів.

Відстрочка автоматично відображатиметься в електронному військово-обліковому документі.

ДО ТЕМИ

Отримання та продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації 

Військовозобов’язані, які мають право на відстрочку 

Священнослужителів бронюють у закордонних відрядженнях

Наказ Держетнополітики 

«Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо бронювання військовозобов’язаних священнослужителів, які направлені у службові відрядження за кордон»  

від 01.04.2026 № Н-50/04 

Діє з 03.04.2026 

Дозволили бронювати священнослужителів:

·      які працюють в релігійних організаціях, що включені до переліку юросіб — релігійних організацій, які належать до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

·      направлені у службові відрядження за кордон, щоб здійснювати / проводити богослужіння, релігійні обряди і церемонії, провадити проповідницьку діяльність за межами України;

·      перебувають на постійному або тимчасовому консульському обліку в закордонних дипломатичних установах України. 

ДО ТЕМИ

Як визначають підприємство критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період