Травень

25—31 травня

Документ

Коментар

Уряд затвердив новий порядок перевірок роботодавців щодо нормативу

Постанова КМУ

«Про затвердження Порядку здійснення контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проведення перевірки роботодавців щодо його виконання»

від 27.05.2026 № 659

Діятиме з 01.07.2026

Держпраці за період з 1 липня 2026 року контролюватиме, як роботодавці виконали норматив працевлаштування осіб з інвалідністю. Частота перевірок зале жатиме від ступеня ризику діяльності роботодавця. Порядок також визначає права роботодавців під час перевірок.

Докладніше >>Держпраці за період з 1 липня 2026 року контролюватиме, як роботодавці виконали норматив працевлаштування осіб з інвалідністю

27 травня 2026 року КМУ постановою № 659 затвердив новий Порядок здійснення контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проведення перевірок роботодавців щодо його виконання (далі — Постанова № 659, Порядок № 659).

Документ визначає механізм проведення планових і позапланових перевірок Держпраці її територіальними органами. Держпраці контролюватиме, як роботодавці виконують норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — норматив), що встановлює Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII.

Постанова № 659 передбачає, що нові заходи держнагляду застосовуватимуться за періоди починаючи з 1 липня 2026 року.

Як проводитимуть перевірки

Держпраці буде проводити перевірки за річними планами. Їх затверджують не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Частота перевірок залежатиме від ступеня ризику діяльності роботодавця:

• високий — не частіше одного разу на два роки;
• середній — не частіше одного разу на три роки;
• незначний — не частіше одного разу на п’ять років.

Держпраці повинно письмово повідомити роботодавця не пізніше ніж за 10 днів до її початку. Повідомлення надсилають рекомендованим листом або вручають особисто під розписку роботодавцю або уповноваженій ним особі.

Тривалість планової перевірки не може перевищувати:

• 10 роб. д. — для звичайних роботодавців;
• 5 роб. д. — для суб’єктів мікро- та малого підприємництва.

Позапланові перевірки проводитимуть, зокрема якщо:

• не виконаєте припису Держпраці;
• звернеться фізична особа, права якої порушили;
• надійде інформація від ПФУ про ознаки порушення;
• подасте заяву про проведення перевірки.

Повторна позапланова перевірка з тих самих підстав заборонена.

Що перевірятимуть

Під час перевірки Держпраці аналізуватиме:

• виконання нормативу робочих місць;
• кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю;
• рівень їх оплати праці;
• кількість робочих місць зі шкідливими або небезпечними умовами праці;
• кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю I групи та осіб з інвалідністю II групи з порушенням зору або психічними розладами.

За результатами перевірки посадова особа Держпраці складатиме акт. Форму акта затвердить Мінекономіки. Якщо посадова особа Держпраці встановить порушення — протягом п’яти робочих днів видасть припис про їх усунення.

Права роботодавців

Порядок № 659 також визначає права роботодавців під час перевірок. Зокрема, вони мають право:

• бути присутніми під час перевірки;
• подавати пояснення та заперечення до акта;
• оскаржувати приписи та дії посадових осіб;
• не допускати інспекторів у разі порушення встановленої процедури перевірки.

Одночасно роботодавці зобов’язані допускати посадових осіб Держпраці до перевірки та надавати необхідні документи й пояснення.

ДО ТЕМИ

Пам’ятка. Штраф за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю — платити чи оскаржувати в суді

Норматив по-новому та інші зміни щодо осіб з інвалідністю з 1 січня 2026 року: огляд адвоката

Норматив робочих місць для працевлаштованих осіб з інвалідністю у 2026 році

Підприємства трудової інтеграції та захищеного працевлаштування осіб з інвалідністю оцінять на відповідність критеріям статусу

Постанова КМУ

«Про затвердження Порядку проведення оцінки відповідності роботодавців критеріям, що дають право підприємствам/підприємцям трудової інтеграції осіб з інвалідністю та/або підприємствам захищеного працевлаштування на пільги із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), та надання висновку про відповідність (невідповідність) таким критеріям»

від 27.05.2026 № 669

Діятиме з дня офіційного опублікування

Держпраці за результатами оцінки надаватимуть роботодавцю висновок про відповідність або невідповідність критеріям, за якими роботодавці набувають статусу підприємства / підприємця трудової інтеграції осіб з інвалідністю або статусу підприємства захищеного працевлаштування.

Докладніше >>Підприємства трудової інтеграції та захищеного працевлаштування осіб з інвалідністю оцінять на відповідність критеріям статусу

КМУ урегулював оцінювання підприємств з відповідним статусом. Держпраці перевірятиме умови праці, доступність робочих місць, кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю та інші критерії

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі — Закон № 875) у статтях 19-1 та 19-2 установлює критерії, за якими роботодавці набувають статусу підприємства / підприємця трудової інтеграції осіб з інвалідністю або статусу підприємства захищеного працевлаштування. Для цього подають повідомлення до ПФУ. Такий статус дає право на пільги із сплати податків і зборів, на поворотну та безповоротну фінансову допомогу, позики, дотації у порядку, що встановлює КМУ.

Для того щоб оцінити роботодавців, чи відповідають вони критеріям, відповідно до Закону № 875, КМУ ухвалив постанову «Про затвердження Порядку проведення оцінки відповідності роботодавців критеріям, що дають право підприємствам/підприємцям трудової інтеграції осіб з інвалідністю та/або підприємствам захищеного працевлаштування на пільги із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), та надання висновку про відповідність (невідповідність) таким критеріям» від 27.05.2026 № 669 (далі — Порядок № 669).

За результатами оцінки роботодавцю надаватимуть висновок про відповідність або невідповідність критеріям. Уряд окремо наголосив, що оцінка не є заходом державного нагляду (контролю), тобто не є перевіркою.

Підставою, щоб провести оцінку може бути звернення ПФУ або роботодавця. Роботодавець одночасно зі зверненням подає документи та інформацію за формою додатку 1 до Порядку № 669. Такі документи необхідні, щоб провести оцінку.

Держпраці проводитиме оцінку як із виїздом за місцезнаходженням роботодавця, так і дистанційно — шляхом аналізу наданих документів та інформації. Спосіб проведення визначатиме орган з оцінки залежно від характеру та обсягу даних, щоб підтвердити відповідність критеріям.

Тривалість оцінки — максимум 20 робочих днів із дня реєстрації звернення.

Під час оцінки посадові особи Держпраці матимуть право ознайомитися з документами роботодавця, отримати пояснення, провести фото- та відеофіксацію за згодою роботодавця, а також перевірити доступність робочих місць і приміщень для осіб з інвалідністю. Зокрема, аналізуватимуть:

• кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю;
• умови праці та безпеку робочих місць;
• наявність заходів розумного пристосування;
• забезпечення працівників соціальним супроводом або персональним асистентом;
• рівень заробітної плати працівників з інвалідністю;
• цільове використання доходів роботодавця.

Водночас Порядок № 669 встановлює обмеження для посадових осіб органу оцінки. Їм заборонено:

• вимагати документи поза предметом оцінки;
• розголошувати комерційну таємницю чи персональні дані;
• вилучати оригінали документів або техніку роботодавця.

Роботодавець має право бути присутнім під час оцінки, подавати пояснення та заперечення, здійснювати власну фото- чи відеофіксацію процесу, а також оскаржити висновок у порядку, визначеному законодавством.

За результатами оцінки посадова особа Держпраці складатиме висновок у трьох примірниках: для органу оцінки, роботодавця та ПФУ. Форму висновку містить додаток 3 до Порядку № 669. Роботодавець зможе оскаржити висновок до територіального органу Держпраці або до суду.

ДО ТЕМИ

Як облаштувати робоче місце для осіб з інвалідністю

Розумне пристосування: принципи, критерії та межі впровадження

НАДС затвердило нові критерії для підприємств у сфері держслужби щодо бронювання працівників

Наказ НАДС

«Про затвердження Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення у сфері державної служби»

від 05.05.2026 № 60-26

Діятиме з дня офіційного опублікування

Щоб отримати статус важливого, підприємство має відповідати хоча б одному з двох критеріїв:

·      забезпечує безперервний процес підвищення кваліфікації держслужбовців в рамках 100% виконання держзамовлення на підвищення кваліфікації;

·      впроваджує в Україні інструменти інституціональної розбудови Європейського Союзу.

Докладніше >> НАДС затвердило нові критерії для підприємств у сфері держслужби щодо бронювання працівників

Щоб отримати статус важливого, підприємство має відповідати хоча б одному з двох критеріїв.

НАДС наказом від 05.05.2026 № 60-26 затвердило Критерії, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення у сфері державної служби. Документ зареєстрований в Мінюсті 14 травня 2026 року.

Підприємство, установу або організацію визначають такими, що мають важливе значення у сфері держслужби, якщо воно відповідає хоча б одному із двох критеріїв:

1. Забезпечує безперервний процес підвищення кваліфікації держслужбовців в рамках 100% виконання держзамовлення на підвищення кваліфікації;
2. Впроваджує в Україні інструменти інституціональної розбудови Європейського Союзу, зокрема:

• забезпечує супровід не менше ніж 24 проєктів Twinning на стадії підготовки та виконання;
• готує не менше ніж 50 заявок TAIEX та проводить не менше ніж п’ять заходів за підтримки програми SIGMA протягом року.

Наказ набере чинності з дня, коли його офіційно опублікують.

ДО ТЕМИ

Як підприємству отримати статус важливого для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади

Коли критично важливе підприємство можуть перевірити на відповідність критеріям

Перелік критеріїв, щоб визнати підприємство важливим для галузі економіки або потреб територіальної громади в цілях бронювання

Обмін електронними документами з органами контролю: із 24 травня діє оновлений порядок

Наказ Мінфінансів

«Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами»

від 25.03.2026 № 169

Діє з 24.05.2026

Мінфін спростив механізм електронного документообігу між фізичними особами та контролюючими органами:

·      фізособи автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу (СЕД) і мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням КЕП або УЕП, печатки (за наявності);

·      керівник і самозайнята особа зобов’язані використовувати особистий ключ, кваліфікований сертифікат якого надали до контролюючого органу з першим електронним документом або повідомленням про надання інформації щодо КЕП або УЕП;

·      щоб надати право підпису іншим особам, керівник і самозайнята особа повідомляє про це контролюючий орган.

Докладніше >> Обмін електронними документами з органами контролю: із 24 травня діє оновлений порядок

Мінфін спростив механізм організаційно-правових засад електронного документообігу між фізичними особами та контролюючими органами

Мінфінансів наказом від 25.03.2026 № 169 (далі — Наказ № 169) внесло зміни до Порядку обміну електронними документами з податковими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557 (далі — Порядок). Наказ № 169 опубліковали в «Офіційному віснику України» від 24 квітня 2026 року № 34. Проте зміни набрали чинності 24 травня 2026 року.

Зміни передбачають, що фізичні особи, крім самозайнятих, для яких податкове законодавство встановлює обов’язок подавати звітність та інші електронні документи засобами електронного зв’язку в електронній формі, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу (СЕД). Вони мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або удосконаленого електронного підпису (УЕП) і печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки.

Керівник і самозайнята особа, для якої податкове законодавство встановлює обов’язок подавати звітність та інші електронні документи засобами електронного зв’язку в електронній формі, для надання КЕП або УЕП, зобов’язані під час передачі електронних документів до контролюючого органу використовувати особистий ключ, кваліфікований сертифікат якого керівник і самозайнята особа надали до контролюючого органу з першим електронним документом або повідомленням про надання інформації щодо КЕП або УЕП.

Для того щоб надати право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, керівник і самозайнята особа повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор. Для цього направляють Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису в електронному вигляді, за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

ДО ТЕМИ

Як отримати електронний підпис (КЕП) та використовувати у кадровій роботі

Як запровадити електронний документообіг

11—24 травня

Документ

Коментар

КМУ скасував обмеження виїзду для посадовиць за кордон

Постанова КМУ

«Деякі питання перетинання державного кордону громадянами України»

від 15.05.2026 № 623

Діє з 20.05.2026

Усі жінки, які працюють в органах державної влади, місцевого самоврядування, судах або на державних підприємствах, можуть вільно виїжджати за межі країни.

Докладніше >>КМУ скасував обмеження виїзду для посадовиць за кордон

Посада жінки у державному секторі більше не обмежує її право на вільний перетин кордону

КМУ постановою від 15.05.2026 № 623 вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 № 57.  

Відтепер усі жінки, які працюють в органах державної влади, місцевого самоврядування, судах або на державних підприємствах, можуть вільно виїжджати за межі країни. 

Раніше спрощений порядок перетину кордону без спеціальних дозволів поширювався на рядових працівниць публічного сектору та державних структур. Для топменеджерок та очільниць відомств обмеження залишалися чинними.

ДО ТЕМИ

Хто може виїхати у відрядження чи у відпустку за кордон під час воєнного стану

4—10 травня

КМУ спростив виїзд за кордон для рядових посадовиць

Постанова КМУ

«Деякі питання перетинання державного кордону громадянами України»

від 06.05.2026 № 587

Діє з 09.05.2026

Працівниці рядової та середньої ланки органів влади й державних підприємств вільно виїжджатимуть за межі країни. Проте такі зміни не застосовуватимуть для топпосадовиць.

Докладніше >>КМУ скасував заборону на виїзд за кордон для рядових посадовиць

Скасували додаткові обмеження на перетин кордону для жінок-службовців без керівних функцій

КМУ постановою від 06.05.2026 № 587 вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 № 57. Відтепер працівниці рядової та середньої ланки органів влади, ОМС і держпідприємств вільно виїжджатимуть за межі країни.

ДО ТЕМИ

Хто може виїхати у відрядження чи у відпустку за кордон під час воєнного стану